ВИШИВАНКА
Голка нитку за собою
Тягне слідом крізь буття.
Так і ми живем з тобою
Голка – доля, дріт – життя.
І стежки на полотнині
Пророкують певний путь,
Що написано родині,
Як по вишивці живуть.
Вишиванка – символ роду,
В мене дідівські такі.
Маркер нашого народу,
Родоводу крізь віки.
Вишні, степ, гаї барвисті
І поліський край озер.
Бачу в бабчинім намисті
Хто ми були, хто тепер.
Чи залишимо нащадкам,
Що од пращурів взяли,
Ті намиста й вишиванки,
Й своє місце на землі?
Сергій КОМАРЕЦЬКИЙ