Хижак. Чорнобилю-35
На кожну травинку, ромашку чи руту,
У кожну краплинку струмка та ріки.
Розкидає Звір свою страшну отруту
Щоб знищить навколо живе навіки.
Хижак причаївся у древньому борі,
В селі, у садку, у домівках людей.
Застав хлібороба на ниві у полі
І в місті втрутився в забави дітей.
Накрив своїм саваном місто і річку,
Поставив до бою людей, як сім’ю.
Усе занотовано в пам’яті стрічку
Про юність, опалену жахом мою.
Кружить над реактором білий лелека
І я розумію – то чиясь душа.
У згадці тих днів – радіація, спека.
Дорога у куряві в пекло вела.
Щоб долі й життя заплести в Саркофазі,
Ваяти їх, певно, іще не одного…
Та все ж повертаються сюди, наразі,
Лелеки, як пам’ять про тії дороги.
Сергій КОМАРЕЦЬКИЙ